Оле-оле! Меня зовут Вася, а если быть точным, GangstaVasya. Вот я и расскажу вам забалдевшую историю про мою последнюю закладку, когда я чуть что через верещание мозги проспорил, что рассмешу попа в чёрном платье прямо в церкви. Ну, надеюсь, вы поняли кем я являюсь – настоящим наркоманом гопником, который всегда в тренде.
Думаю, помните, что у меня были на руках такие крутые химички. Так вот, чурка в наркоделе я чуть не стал профессионалом DMT, но потом решил попробовать другую срань. Зацепился я за закладку на кетамин, потому что слышал, что она дурь шикарная. Думал, что забодаемся так, будто нас затопил морф. А потом ещё и гидро грохнем – целься ближе!
Однажды, пялясь в потолок, передо мной открылось нечто гениальное. Идея, шиза, просто раболепная! Когда-то я видел видео, как там народ хохотал над дурами в церкви. Ну и я подумал, а вдруг и я смогу такой шейм устроить? Ведь попам не привыкать к марихуане, да и на наркотик, что эфедрон, они может и надавили уже. А тут такой кетамин, это же вообще похлеще, чем на дуплить шоколадок!
Но, беда моя, закладка на кетамин тощая оказалась. Ну какая такая херня? Полторы пудовки пропала! Я в ступор впал, жопа горела от невыполненного задания. А нашел-то я дьюцовую заправочку, которая тему держала. И такая фигня – пропала! Щастье, конечно, не сыграло в руках, как нарезало кокаин, но всё равно не приятно. Фигли закладку такую крутую упустить - будь я рассмешителем попиков.
Да, чувство отсутствия кетамина меня сожрало со страшной силой. Этот тяжелый воздух, словно пара водку нажрал вместо меня, проникал в каждую клеточку моего измученного тела. Я валялся на своей откровенно говноватой кроватоне и понимал, что без этой химии я не смогу шитпостить в этом мире! Постоянная дымка туманила мою голову, снимало острые углы бытия, но сейчас я просто провалился в бездну.
Но понеслась! Я снял телефон и звоню своим наркобратвам. Говорю, что кетамин закончился, а развлекуха нужна. Подискутировали, надумали найти замену. Город сдам добру, спрашивайте - спросите. Через несколько дней мне позвонили и сказали, что могут заканчивающимся коксом поделиться нарезкой. Ладно, думаю, хоть что-то. Не может поп долго в кайфе из кокаина лежать. Заказал я пару грамм от друзей, подумав – всё будет нормально.
А всё оказалось наоборот, брат. Мне достался не кокс, а говнококс какой-то, настощий. Я не знаю, чем они его разводили, может, плевали туда перекати-поле с парагвайской макой, а может, солипсисты своих синтетик бросали. А может, это вилами по воде писали, дрянь такую выдумали, чтобы меня шибануть. В общем, нарезка была не наша, кайфа не было, только хандра охватила. Марик я своим руками не сажал, но это явно гидро другой ванны вышло.
Но ничего, я не сдался. Мне нужно было тявкнуть на попа, чтобы стать настоящим рассмешителем ордена негодования. Снова я сделал заказ у своих напарников по наркотическому ражёнтства. На этот раз они предложили мне закладку на LSD. Почему бы и нет, думаю я, закрутив затяжку, и заказываю себе пару сушиков.
День Х настал, и я подошел к церкви. В руке была небольшая бумажка, на которой друзья мои скинули кусок своего счастья. Я съел его и ожидал, что всё вокруг меня начнет быть прекрасным, как в психеделическом ролике на Ютьюбе. Но вместо того, чтобы уйти в нирвану, я начал понимать, что нашел себя в аду. Весь мир стал казаться каким-то искаженным, как будто все вокруг враждебно настроены ко мне.
Я уже представил, как прихожане будут смеяться от моих шуток, а поп разрыдается от смеха. Но всё вышло совсем по-другому. Как только вошел в церковь, у меня начался приступ паранойи. Видимая мне реальность и та, что я наблюдал внутри своей головы, слились в одно целое. Я начал видеть странные, искаженные образы, несмотря на то, что ничего подобного на стенках не было. На меня давила адская тревога, и я попросту не мог отвлечься от этой дурочки. Я понял, что всё, что мне нужно – это просто быть самим собой, без этой вереницы наркотических штучек. Я понял, что без шуток, кексов и галиматьи нельзя жить. Я решил шагнуть в большой мир настоящего веселья без запаха ацетона и вкуса говна во рту.
И вот такая история, друзья. Возможно, в моей жизни было много ошибок и плохих поступков, но я не пожалею о них. Я прожил свою жизнь так, как хотел, и это лучше, чем притворяться, что ты неизменный святой. За место лицемерия я получил урок жизни и шок толерантности. Теперь вместо закладок и морфа я выбираю свободу и реальное существование.
Всем спасибо, кто дочитал до конца. Если вы вдохновились моей историей и решили бросить шизу наркотиков, то честь и хвала вам! И помните, всегда найдутся друзья и братья, готовые помочь, понять и поддержать вас.
Peace out, наркоманы! Берегите свою голову и помните, что жизнь – это не только дупление шняги, а главное – ощущение её кайфа без химии в крови!
Покана об'ємна до всіх охочих взяти участь у цікавому розповіді про мій незабутній вікенд на наркотиках! Я залишився так вражений цими подіями, що вирішив поділитися своїм досвідом з наркоманським ком'юніті. Давайте вирушати у подорож моїми закладками наркотиків та шаленими спусками на швидких лижах!
Спершу, трохи про саме початок моєї пригоди. Я навше не пасав кроликом і знав, що вирушаю на особливий вихід. Попередньо, я збирався підлаштувати фасовку перорального употреблення. Але тут пасхалка від судьби: мій друг, з відповідними зв'язками, пропонує мені реальні відчуття та екстремальний досвід на поїздці з кетаміном. Хто б здогадався, що це стане початком таких пригод!
Першою зупинкою була закладка моїм фармацевтам. Вони забезпечили мене свіжим джейом і кетаміном, якого багато, щоб не мати потреби банковати протягом вихідних. Ах, ті закладки, так званий фармацевтичний сон! Я заховав їх у безпечному місці і з тією похмурою підсвіткою вже міркував про мою подорож.
Зате цього вихідного ми зібралися великою компанією і вирушили на гори. Посеред ночі, ми відкупились від реальності, проклавши собі шлях на сніжець. Жало вже чекало на мене у моєму рюкзаку, але я навмисно його ніколи не використовував, адже пероральне употреблення було моєю вибраною формою вживання. Підготував пилочку, пищалку, сахар та мої закладки.
Тут потрібно зауважити, що пилочка - це шприц, пищалка - мішок для наркотиків, а сахар - особливий присмак, який додають до шприцу, аби зробити процес ще приємнішим.
Закладка №1 - кетамін. Ще більше возбуждення, коли ти знаєш, що заламання чекає на тебе через кілька хвилин. Що це за відчуття? Неможливо передати словами, але я спробую. Відчуваєш, ніби душа твоя підноситься вище, але твій розум опускається глибше. Ти лежиш, але одночасно відчуваєш, що катаєшся з морозивом на кулішеньках, ловлячи вітерцем мимовільні сміхи. Це справжнє задоволення!
Ось і перший джей закончився, але я все ще літаю в своїх фантазіях. Час нарешті використати основну закладку - мою пырялку з кетаміном. Пищалка виходить з мішка, аранжованого в спеціальний пакетик для її зберігання. Я відмерив свою порцію ішака, оце важливий момент, адже додаткова двійка займають нас до небажаних подій, які хочеться уникнути.
Наступний етап: використання пырялки. Знаєте, цей момент, коли ти вставляєш жало в вену, і зразу відчуваєш, як весь відмінний світ обплітає тебе, заводиться якісь ручне маленьке сонечко в боці твоєї свідомості. Це як "вухо вухо", але краще. Ніякі слова не здатні передати це неймовірне відчуття! Ти просто занурюєшся в своє божевілля, в яйце-косячку, наркологічну дівчину, яка шепоче тобі на вухо: "Ти мій! Ти завжди мій!". І ти не проти!
Цікаво, що за те так хорошо, нам часто доводиться платити подорожніми чеками, щоб повернутися назад, у нормальну реальність. Але це його! Это шепот твоєї другої половинки, яка кричить: "Шо, банкуєш?!". І ти відповідаєш: "Боже, так!" і лечиш у невідоме!
Вихідний пройшов досить швидко і ось, я знову тут, пишу цю замітку для вас. Якщо ви це читаєте, то ви маєте шанс дізнатися, яким був мій досвід наркоманської подорожі. Завжди пам'ятайте, що це лише мій розповідь, а не заклики до вживання наркотиків. Кожен вибирає свій шлях та наркотики, які йому підходять.
Все це добре, але не забувайте, що: | 1. Наркотики - це не гра! Вони можуть зруйнувати життя і навіть забрати його. |
| 2. |
Наркотики досить небезпечні для вашого здоров'я та життя! | 3. Якщо ви вже пробували наркотики і маєте проблеми з їх вживанням, зверніться до професіоналів та отримайте допомогу. |
Друга відповідь: "Ні, банкую!"
В цілому, якщо ви все ще читаєте цей текст, читайте його з пильністью і розумінням. Хай ця розповідь стане для вас натяком на складну тему, що може стати реальністю для багатьох молодих людей. Будьте розумними та вибирайте своє життя, а не дайте йому обрати вас. Бережіть себе та будьте відповідальними у своїх вчинках!